Цивілізаційна орієнтація українства на Захід – це є питанням життя чи смерті української нації

Тема 5. Политическая экономия

             (от А.Смита и  К.Маркса)

 

1.   Всемирно - историческая победа либерализма и либеральной демократии.  Конец истории. Доверие между людьми. «Человеческий капитал». (от Л.Мезеса до Ф.Фукуямы).

 

2.   Глобализм и глобальная политика. «Великая шахматная доска», «Столкновение цивилизаций»  (З.Бжезинский, C.Хантингтон)

 

3.   Место и роль Украины в мире, Европе, Евро-Азии.

 

Камо грядеши? 

 

v             Маємо дві України – європейську Західну та євразійську Східну. Доленосне значення цього поділу підтверджується його відповідністю національній само­ідентифікації громадян України.

М.Грушевський:“Порівнюючи з великоруським народом, український є народом західної культури, одним із найбагатших південними і східними впливами. Але все-таки він є західним народом всім змістом своєї культури і свого духу, в той час як великоруський, хоч і європеїзований, перебуває цілком у полоні східного духу і культури”

 

·                  О.Толстой: “Є дві Русі. Перша — Київська має своє коріння у світовій, а щонайменше у європейській культурі. Ідеї добра, честі, свободи, справед­ли­вості розуміла ця Русь так, як розумів їх увесь західний світ. А є ще друга Русь — Московська. Це — Русь Тайги, монгольська, дика, звіряча. Ця Русь зробила своїм націо­нальним ідеалом криваву деспотію і дику запеклість. Ця московська Русь з давніх давен була, є і буде цілковитим запереченням усього європейського і запеклим ворогом Європи”.

 

·                  Карл Маркс :

« Неодолимое влияние России заставало Европу врасплох в различные эпохи, оно пугало народы Запада, ему покорялись как року или оказывали лишь судорожное сопротивление. Она является единственным в истории примером огромной империи, само могущество которой, даже после достижения мировых успехов, всегда скорее принималось на веру, чем признавалось фактом».

«Как могла эта держава, или этот призрак державы, умудриться достичь таких размеров, чтобы вызывать, с одной стороны, страстное утверждение, а с другой - яростное отрицание того, что она угрожает миру восстановлением всемирной монархии?» 

 

Как будто и не прошло полутора веков после написания этих слов!

«Московия была воспитана и выросла в ужасной и гнусной школе монгольского рабства. Она усилилась только благодаря тому, что стала virtuoso в искусстве рабства. Даже после своего освобождения Московия продолжала играть свою традиционную роль раба, ставшего господином. Впоследствии Петр Великий сочетал политическое искусство монгольского раба с гордыми устремлениями монгольского властелина, которому Чингисхан завещал осуществить свой план завоевания мира».

·                  С. Хантингтон:     Цивілізації – це групи історично споріднених країн, яких об’єднує у конкурентному змаганні з сусідами спільна доля, культура, традиції.

Вважається, що протягом ХХ ст. співіснували 7 цивілізацій. На пострадянських просторах – європейська (західнохристи­янська) та євразійська  (східнохристиянська) цивілізації.

·                  Московське царство, Російська імперія та Радянський Союз являли собою послідовні історичні форми окремої локальної цивілізації, - східнохристиянською, сучасні російські історики звуть євразійською, – православною або російською.

 

·                  У ХІІІ ст. Русь стала полем битви двох цивілізацій. Якщо татари уособлювали собою Азію, то лівонський орден Прибалтики – Європу.

 Навіть після перемоги над татарами на Куликовому полі 1380 р. Московське князівство фактично лишалося улусом Золотої Орди. В моду увійшов татарський одяг, знать переходила у мусульманство, а татарська мова стала мало не державною за Василя ІІ. Державний устрій Московського князівства формувався значною мірою за ординськими стандартами. Це стосується адміністрації, війська, митниці, пошти, транспортного зв’язку, фінансової та грошової систем тощо. Навіть терміни “таможня”, “казначейство”, “ямщик”, “деньги”, „базар” — тюркського походження. На ранніх московських монетах присутні татарські написи. Грошову систему також запозичено з Орди. Це стосується як основних номіналів грошей (деньга, алтин та ін.)

Саме тому серед російського дворянства так багато татарських прізвищ: Салтикови, Шереметьєви, Юсупови, Булгакови, Басманови тощо. Ці періодичні ін’єкції татарської крові супроводжувалися трансплантаціями цілих військових азійських структур. Наприклад, опричина була запозичена і перенесена на московський грунт Іваном ІV з татарської військової практики.

 

·                       Г.Федотов у книзі “Росія та свобода”: “В самій московській землі вводять татарські порядки в управлінні, суді, збиранні данини. Не із зовні, а зсередини татарська стихія оволодіває душею Русі, просочується у плоть і кров. Саме збирання земель відбувалося східними методами. Знімався весь верхній пласт людності і вивозився до Москви, замінюючись прийшлими та служивими людьми. Без винятку викорчовували всі місцеві особливості та традиції…

 

·                  Фундатор євразійства князь Микола Трубецькой писав: “Московська держава виникла завдяки татарському ігу. Руський цар став спадкоємцем монгольського хана. Скинення татарського іга полягало в заміні татарського хана православним царем і в пренесенні ханської ставки в Москву. Навіть персонально значний відсоток бояр та інших служилих людей московського царя складали представники татарської знаті”

 

·                  М.Бердяєв : „Більшовизм є третє явище російської великодержавності, російсько­го імперіалізму, — першим явищем було московське царство, другим явищем петровська імперія… Більшовизм виявився… найвірніший деяким споконвічним російським традиціям… методам управління і володарювання насильством… Радянське комуністичне царство має велику схожість за своєю духовною конструкцією з московським православним царством… Третій Інтернаціонал є не Інтернаціонал, а російська національна ідея… трансформація російського месіанізму” .

 

·                  Розпад Радянського Союзу – це законо­мір­ний процес  загибелі неефективної архаїчної дер­жав­и імперсь­кого типу що базується на примусовому азійському способі виробництва.

 

Як існування Радянського Союзу за Л.Брежнєва базувалося на демпінговому експорті величезних обсягів енергоносіїв, так путінська стабілізація сучасної Росії напряму залежить від високих цін на газ та нафту.

·                  Мы же добавим к этому: в ХХ веке, захватившие власть рабы в лице  своих вождей – Ленин-Троцкий-Сталин пытались проводить ту же политику экспансии путем т.н. «экпорта революции» и разжигания  мирной  революции. Но потерпели полный крах. Потому что примитивно понимали даже своих идейных отцов. В Коммунистическом Манифесте они ведь писали о невозможности посторения социализма в отдельно взятой стране (тем более – в отсталой крестьянской стране). Социализм – это  объективный всемирно-исторический процесс –результат развития капитализма.  Вожди Советской империи деже философски не хотели представить, что в естственном и бесконечном процессе единства и борьбы двух противоположностей - Труда и Капитала, насильственное (революционное) уничтожение одной сторон – Капитала, автоматически ведет к приостановке развития Экономики целого –   данного сообщества.  

·                  Уничтожив частную собственность они уничтожили мотивацию к труду и подорвали основу своего же - как власти –  правления и  добровольного подчинения рабов.  Поэтому они пришли к необходимости 100% огосударствления   всех капиталов (а ведь обещали: заводы и фабрики – рабочим, землю крестьянам -  то есть, обещали, всех рабов сделать мелкими собственниками!).

·                  Особо тяжкое преступление они совершили с землей и теми, кто веками надеялся ее получить в свою частную собственность -крестьянами. Их уморили голодом – на их же земле.

На такое ни  шла ни одна власть в истории христианской цивилизации.

·                        Ф. Фукуяма:    Ґлобалізація безконечна

В який бік іде еволюція урядових установ і економік Західно-Християнської цивілізації?

 В бік ліберальної демократії і капіталістичної ринкової  економіки. Неминучим наслідком реформування інститутів ліберальної демократії стане значне покращення становища рабів. Яким уже не буде потреби щось для себе виборювати в хазяїв життя.

Саме це він мав на гадці, коли писав про кінець історії.

- Ґлобалізація? Власне вона найбільше сприяє розвиткові ліберальної демократії. Світ інтеґрується стимулює економічне зростання. Там, де розвивається економіка, неминуче поширюється демократія. Саме цей різновид прогресу – єдиний, який створює шанс розвитку для бідніших країн.

Ключем до справи є те, що я б назвав суспільним капіталом. Суспільний капітал – це здатність спільноти до роботи в групах і організаціях, заснована на спільній системі цінностей. Суспільний капітал так само є підставою сучасної політики.

В наш час соціологія та й сама суспільна практика показують нездатність наших громадян бувшого СРСР до кооперації для роботи в групах і організаціях. А нездатність тому, що нема генетично довіри одне до одного. Кожен сповідє замість заповіді: «Полюби ближнього свого як самого себе», зовсім протилежну: «Обмани ближнего свого и возрадуйся, що не дав йому обманути себе». 

А ведь рыночная экономика и особенно банковское дело возможны только  на основе доверия между участниками торговых и денежных обменов.

·                  Тим часом, навіть дуже розвинені економіки недооцінюють значення моральних вартостей, які є основою суспільної солідарности.

Люди, як сказав Аристотель, – це суспільні тварини, вони прагнуть жити разом з іншими, поділяти спільні правила, цінності та принципи.

·      Військове суперництво існуватиме й надалі у недемократичній частині світу.

Ймовірність того, що між Францією та Німеччиною або США і Канадою розпочнеться війна – рівна нулю. Це означає, що ми матимемо значну смугу миру, а більшість країн конкуруватиме між собою, вдаючись не до військових, а до багатьох інших засобів.

Ґлобалізація – безконечна.  Ґлобалізація є не лише економічною, а й культурною інтеґрацією.

 

·                  О РОЛИ УКРАИНЫ ДЛЯ РОССИИ

Украина, на евразийской шахматной  доске, является геополитическим  центром, Ее  существование  как независимого  государства  помогает  трансформировать  Россию. 

Без  Украины Россия перестает быть евразийской империей.

Потеря  Украиной независимости имела бы незамедлительные последствия  для Центральной Европы, трансформировав   Польшу  в  геополитический  центр  на  восточных   рубежах объединенной Европы.

 

·                  Власти в Москве с самого начала ставит перед собой задачу  вернуть России устрашающее могущество, которым она обладала в советские времена.

Путин лично необычайно разбогател, - 41 миллиарда долларов, в том числе 37% акций 'Сургутнефтегаза' и 4,5% акций 'Газпрома'.

Медведев, долгие годы возглавлявший Администрацию президента и одновременно совет директоров 'Газпрома' - воплощает собой эту 'смычку'. Повальная коррупция среди власть предержащих выйдет им боком.  Размещение личных состояний за рубежом позволяет США и ЕС диктовать им свои условия в случае «неповиновения», и  может стать главной причиной возмущения в обществе - особенно после того, как запасы сырья истощатся.

-                    В краткосрочном же плане она вынуждает коррупционеров инстинктивно занимать 'оборонительную позицию' - отсюда и конъюнктурное стремление Путина использовать национализм и ксенофобию в качестве инструмента, призванного мобилизовать общество в поддержку власть имущих, и одновременно отвлечь его внимание от воровства и привилегий последних. - идеологии итальянского фашизма, с его цветистым стилем и скудным содержанием, напоминает и тот факт, что в выступлениях Путина не просматривается целостной концепции того, каким должны стать российское государство, экономика и общество.

-                    Националистическая 'лакировка' прошлого и расплывчатые упоминания о 'суверенной демократии' не дают сколько-нибудь четких ориентиров относительно будущего страны. Путин, как правило, сосредоточивает внимание на краткосрочной перспективе, делая акцент на таких понятиях, как национальная гордость, могущество, статус на мировой арене, и экономический прогресс, но не основываясь на какой-либо более масштабной доктринальной схеме.

-                    Лейтмотивами его риторики обычно являются укрепление государства, максимальное преумножение его богатства, а также демонизация его внутренних и внешних врагов.

-                    Победа 'революции роз' в Грузии в конце 2003 г. и 'оранжевой революции' на Украине в конце 2004 г. вызвала в Кремле настоящую панику и репрессии.

-                    К счастью, поскольку российских граждан уже невозможно изолировать от внешнего мира, возникает все больше шансов, что народ сделает этот вывод еще раньше, чем Кремль.

§                  Торжеством исторической справедливости есть то, что случилось с украинской действительностью, учитывая, какой она была 30 или 40 лет назад и какой стала теперь.

- победила оранжевая революция, и это действительно был дух настоящей свободы. 

 

- На Майдане украинский народ продемонстрировал свою решимость быть свободным как общность, как нация, и это важный исторический момент.

Путин и его пятая колонна пытаются  уничтожить новый дух надежды в Украине, разрушить его, низвести до уровня банальности, посеять неверие и разочарование.

 - Україна може стати наступною після Грузії ціллю російської агресії.

 

·                      „Розколота Україна” - Чим ми почали цю тему, тим її завершимо.

 Цю лінію розколу, як і належність до православної цивілізації територій на схід і південь від неї - одвічні в Україні

Одвічність цивілізаційного розколу України дала  підстави вченим робити висновки про нестабільність української державності і навіть можливість розколу країни . 

·                  Цивілізаційна орієнтація українства на Захід – це є питанням життя чи смерті української нації.

Про незворотність цього процесу свідчить невпинно прогресуюча „європеїзація” електоральних симпатій на виборах президентів України протягом останніх 15 років її незалежності .

Карти розподілу голосів та цивілізаційної орієнтації національно-демократичних прибічників європейського вибору України за 1991-2007р.р., демонструють стійку тенденцію наступу східного кордону симпатиків Європи на територію проросійськи налаштова­них євразійців.

 

  Підводячи підсумок зазначимо, що протягом усієї історії Україна  опинилися у прифронтовій смузі зіткнення європейської та євразійської циві­лізацій.

Лише внаслідок останнього міжцивілізаційного конфлікту (Друга Світова війна) Україна втратила близько 11 млн. чоловік і майже всю інфраструктуру. На­ро­ди цивілізаційного порубіжжя не тільки втра­чали держав­ність, а й були виму­шені постійно боротися проти асиміляції за власну ет­нічну ідентичність.

 

Єдиний шлях самозбереження української нації, гаслом якої повинен стати заклик М.Хвильового: „Геть від Москви, назад в Європу!”. В цьому запорука незалежності України.